Новини

Паризька кліматична угода та реалізація заходів з енергозбереження і розвитку відновлювальних джерел енергії в Миколаївській області

26/12/2016

Після двох тижнів переговорного процесу 12 грудня 2015 року учасники кліматичного саміту ООН у Парижі прийняли підсумкову кліматичну угоду, яка має прийти на зміну Кіотському протоколу, термін дії якого спливає в 2020 році. Для набуття чинності угоди необхідно 30 днів від того моменту, як її ратифікувала гранично необхідна мінімальна кількість країн, на долю яких припадає 55% глобальних викидів парникових газів (ПГ). Станом на 5 жовтня 2016 року до угоди приєдналися 73 країни і Євросоюз, частка викидів яких перевищує 55%.  Україна ратифікувала Паризьку угоду 14 липня 2016 року. Таким чином, Паризька кліматична угода набула чинності 4 листопада 2016 року.

Паризька угода, серед іншого, встановлює ціль щодо утримання глобальної температури на Землі в межах 2°С до 2100 року. Однак відповідно до очікуваних національно-визначених внесків - ОНВВ - країн-підписантів викиди парникових газів цих країн спричинять зростання глобальної температури на рівні 3,5°C до 2100 року, що ставить перед сторонами Паризької угоди, зокрема і перед Україною, завдання щодо прийняття більш амбітних зобов'язань зі скорочення викидів ПГ. Виконання умов як Кіотського протоколу так і Паризької кліматичниї угоди безпосередньо впливає на розвиток енергетичного сектора країни,  як найбільшого джерела викидів парникових газів.

Так, на переговорах у Парижі Україна озвучила ціль із скорочення викидів на 40% до 2030 року відносно рівня викидів ПГ 1990 року. Проте згідно з новою глобальною ціллю Паризької угоди (2°С), у разі припущення пропорційності викидів парникових газів до зміни глобальної температури, ціль мусить бути скоригована з 40% до 70% у 2050 році до рівня 1990 року.

Однією з вимог Паризької угоди до країн-підписантів є розробка стратегії низьковуглецевого розвитку до 2050 року. Проект такої стратегії був представлений в Україні у 2014 році за підтримки ПРООН, проте він потребує доопрацювання через неузгодженість планів розвитку енергетики.

Уода, спрямована на зміцнення глобального реагування на загрозу зміни клімату в контексті сталого розвитку та зусиль з викорінення бідності, у тому числі шляхом:

а) стримання зростання глобальної середньої температури значно нижче 2° С понад доіндустріальні рівні і докладання зусиль з метою обмеження зростання температури до 1,5° С понад доіндустріальні рівні, визнаючи, що це суттєво знизить ризики та наслідки зміни клімату;

b) підвищення здатності адаптуватися до несприятливих наслідків зміни клімату, а також сприяння опірності до зміни клімату та низьковуглецевому розвитку таким чином, щоб не ставити під загрозу виробництво продовольства;

с) забезпечення узгодженості фінансових потоків із напрямом низьковуглецевого та опірного до зміни клімату розвитку.
 

 На виконання Національного плану заходів з реалізації положень Кіотського протоколу до Рамкової конвенції Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.08.2005 № 346 (далі – Національний план заходів), Миколаївською облдержадміністрацією затверджено регіональний план заходів з пом'якшення наслідків зміни клімату в Миколаївській області.

Основною метою заходів спрямованих на скорочення викидів парникових газів у секторі «Енергопостачання та енергозбереження» є зниження викидів парникових газів у процесі діяльності підприємствами, організаціями та установами області. Одним з напрямів досягнення цієї мети є впровадження енергоефективних та енергозберігаючих заходів.

У січні 2016 року затверджено перелік із 117 енергоефективних проектів на загальну суму 203,5 млн.грн. Впровадження зазначених проектів дозволить щороку економити 9,5 тис.тонн умовного палива (далі – т.у.п.), або більше 20,6 млн.грн. коштів бюджетних установ та комунальних підприємств.

У зазначеному переліку переважна більшість проектів (77 проектів на загальну суму фінансування 3,4 млн.грн.) спрямована на проведення термосанації будівель бюджетних установ, які здебільшого опалюються від котелень, що працюють на вугіллі.

Впроваджуються в області проекти з виробництва електроенергії з альтернативних (відновлювальних) джерел енергії.

В області здійснюється розвиток вітрової енергетики. Відповідно до висновків міжгалузевого науково-технічного центру вітроенергетики Національної академії наук України частина території Миколаївської області , яка має високий вітроенергетичний потенціал, оцінюється в 10 %, або 2500 кв. км. Одними з найбільш перспективних майданчиків в Миколаївській області є Очаківське та Березанське вітрополя загальною площею 4000 га.

На території Очаківського та Березанського районів Миколаївської області реалізуються проекти з будівництва вітрових електростанцій:

ТОВ «Вітряний парк Очаківський» в рамках будівництва 120 вітроагрегатів потужіністю 300 МВт реалізовано будівництво 19 вітроагрегатів потужністю 47,5 МВт на території с. Дмитрівка Очаківського району та с. Тузли Березанського району, у тому числі 4-х - 2014 року (10 МВт). З квітня 2012 року вироблено 515,93 млн.кВт-год., у тому числі за 9 місяців 2016  року – 100,03  млн.кВт-год.

ТОВ  «Тилігульска  ВЕС»  веде  роботу  з  розвитку  проекту будівництва вітрових електростанцій на території Анатолівської, Ташинської та Краснопільської сільських рад Березанського району потужністю 500 МВт. Орієнтовна вартість інвестицій - 10 млрд. грн.;

ТОВ «Вітряний парк «Причорноморський» ведуться передпроектні розробки з будівництва вітрових електростанцій потужністю 101 МВт на території сільських рад Очаківського району. Вартість інвестицій 1 черги - 360 млн. грн., всього інвестицій – близько 1,5 млрд. грн.

Реалізація вищезазначених проектів з будівництва вітряних електростанцій в Миколаївській області дозволить збільшити встановлену потужність вітрових електростанцій України на 1000 МВт при залученні інвестицій в область в розмірі 20 млрд.грн.

Основною проблемою розвитку вітрополя Миколаївської області є відсутність електричних мереж для приєднання вітроустановок до об’єднаної енергосистеми України. Вартість будівництва електричних мереж напругою 150 та 35 кВ для приєднання вітроустановок оцінюється в розмірі 600 млн. грн.

Підтримуються інвестиційні проекти з будівництва сонячних електростанцій. Соціально-економічний ефект від введення в дію сонячних електростанцій полягає в створенні у районах області нових робочих місць, збільшенні надходжень до бюджетів, зниженні залежності від імпортованих енергоресурсів при виробництві електроенергії.

Реалізація вищезазначених проектів з будівництва сонячних електростанцій в Миколаївській області дозволить збільшити встановлену потужність сонячних електростанцій України на 342 МВт при залученні інвестицій в область в розмірі 900 млн. євро. За аналітичною інформацією встановлена потужність сонячних електростанцій України становить  317,8 МВт.

За станом на 01.06.2016 ТОВ «Восход Солар» в межах території Березанської селищної ради Березанського району завершено будівництво сонячної електростанції потужністю 52,9 МВт.  Наразі виконуються роботи з підключення електростанції до об’єднаної енергосистеми. Вартість інвестицій оцінюється в 1,3 млрд. грн.

Проект ПАТ «Нептун Солар» реалізовано в межах території Таборівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області. Встановлена потужність зазначеної електростанції становить 29,308 МВт, вартість залучених інвестицій –  775 млн. грн. З травня 2013 року сонячною електростанцією вироблено 133,56 млн. кВт.год  електроенергії, у тому числі за 9 місяців 2016 року – 32,01 млн. кВт.год.

Дитячі навчальні заклади «Сонечко», «Веселка», «Світлячок» м. Вознесенська з 2011  року, пологового будинку м. Первомайська з 2014 року забезпечуються послугами з опалення та гарячого водопостачання за рахунок роботи сонячних геліоколекторів.

На ПАТ «Зелений Гай» у Вознесенському районі, яке спеціалізується на вирощуванні садових культур для виробництва виноробних напоїв та соків, впроваджено проект комплексного вирішення питання автономного енергопостачання об’єктів ПАТ “Зелений Гай” Вознесенського району шляхом встановлення 4-х вітроелектричних установок потужністю по 20 кВт, а також будівництво котельні з встановленням котлів, які працюють на твердому паливі (використання відходів власного сільськогосподарського комплексу – садів та виноградників).

Теплопостачальні підприємства також приділяють увагу підвищенню енергоефективності виробничої діяльності. ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» 2016 року проведено 80 комплексних еколого-теплотехнічних режимно-налагоджувальних випробувань котлів.

ПАТ «Миколаївська ТЕЦ» розробляє проект та проектно-кошторисну документацію щодо заміни в м.Миколаєві існуючих металевих теплотрас на попередньо ізольовані пластикові. Наразі теплопостачальними підприємствами вишукуються можливості щодо фінансування вищезазначених проектів.

Для реалізації заходів, спрямованих на скорочення викидів парникових газів у секторі «Житлові та комерційні будівлі» направлено 42 енергозберігаючі проекти для проходження державної експертизи з енергозбереження в Державному агентстві з енергоефективності та енергозбереження України на загальну суму фінансування 85,3 млн. грн.

Майже 90% квартир та приватних житлових будинків у м.Вознесенську переведено на індивідуальне опалення, а 25% бюджетних установ - на комбіноване опалення: електричною енергією в нічний час за пільговим тарифом і твердим паливом - у денний час.

За даними Міжнародного енергетичного агентства, енергоефективність (40%) та відновлювальні джерела енергії (30%) відіграватимуть найважливішу роль у запобіганні підвищення глобальної температури більш ніж на 2°С і скорочення викидів СО2 у період до 2050 року.

Таким чином, скорочення енергоспоживання за рахунок енергоефективності та енергозбереження, розвиток використання ВДЕ сприятимуть суттєвому зменшенню використання викопних видів палив в Україні до 2050 року, наслідком чого буде значне скорочення викидів парникових газів.

Це дозволить Україні виконати ціль щодо скорочення викидів ПГ та сприяти досягненню глобальної цілі щодо недопущення збільшення температури на Землі більш ніж на 2°С до 2100 року.

Всі новини →