Екологічна мережа

Для досягнення екологічної збалансованості території України з метою припинення процесів погіршення стану навколишнього природного середовища необхідно збільшити площі земель екомережі, що є стратегічним завданням та визначено Основними засадами (стратегією) державної екологічної політики України на період до 2030 року.

Екомережа – єдина територіальна система, яка включає ділянки природних ландшафтів та інших територій, що мають особливе значення для збереження й відновлення довкілля.

Екомережа Миколаївщини є частиною загальнодержавної екомережі України.

Комплексні дослідження щодо формування екомережі на території Миколаївської області були розпочаті наприкінці 90-х років XX ст. науковими співробітниками відділу охорони хребетних тварин Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена. Надалі на виконання Обласної програми охорони довкілля та раціонального природокористування на 2000-2010 рр. південною філією Інституту екології НЕЦ України виконано захід «Формування екологічної мережі Миколаївської області» (2002-2004 рр.). Результати досліджень стали основою для розробки Цільової програми розвитку екологічної мережі на період до 2015 року, дію якої продовжено до 2018 року. Виконано захід програми «Розробка схеми регіональної екологічної мережі Миколаївської області» (2016-2017 рр.). Наразі заходи щодо розбудови екомережі інтегровані в Комплексну програму охорони довкілля Миколаївської області на 2021-2027 роки.

Первинна схема екомережі включає 146 територій та об’єктів. Її структурними елементами є такі: ключові території - 106, з них: 10 – загальнодержавного, 96 - місцевого значення; сполучні території - 35, з них: 4 – загальнодержавного, 31 - місцевого значення; буферні території - 5, всі вони загальнодержавного значення.

Ключовими територіями загальнодержавного значення з найбільшою концентрацією біотичного та ландшафтного різноманіття є Бузький, Петропавлівський, Актівський каньйони, заповідні урочища «Василева пасіка» та «Лабіринт», ділянки природного заповідника «Єланецький степ» й «Михайлівський степ», Кінбурнський півострів, острови Довгий та Круглий, Тилігульський лиман та його узбережжя, Капустяна балка, озеро Солонець-Тузли, Христофорівські плавні та інші.

Ключові території місцевого значення представлені об’єктами природно-заповідного фонду, ділянками зі збереженими природними комплексами, що потребують заповідання або встановлення обмежень щодо їх використання.

Територією області проходять 4 екокоридори загальнодержавного значення: Південноукраїнський, Прибережно-морський, Бузький, Дніпровський. Вони забезпечують основні комунікативні функції екомережі Миколаївщини з іншими регіональними екомережами Одещини, Кіровоградщини, Дніпропетровщини, Херсонщини.

Збільшення площі національної екомережі має насамперед відбуватися в результаті розширення існуючих та створення нових територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

Складовими елементами екомережі є водно-болотні угіддя.

У Миколаївській області розташовані два водно-болотні угіддя міжнародного значення: «Тилігульський лиман» та «Ягорлицька затока». Їх загальна площа становить 20,2 тис. га, або 0,8 %.

Перспективними для внесення до Рамсарського списку є угіддя «Бузькі брояки», «Христофорівські плавні», «Новоодеські плавні».

Водно-болотне угіддя «Ягорлицька затока» розташоване у Херсонській та Миколаївській областях. Воно є одним з найменш трансформованих рамсарських угідь на чорноморському узбережжі. Воно є особливо цінним як середовище існування видів тварин на критичних стадіях їхнього життєвого циклу: місця нересту та нагулу риб, гніздування та зимівлі птахів. Загальна чисельність гніздового орнітокомплексу сягає 3,5-4 тис. пар. На приморських луках знаходяться найбільші в Європі популяції наземних орхідей.

 Водно-болотне угіддя «Тилігульський лиман» знаходиться на межі Миколаївської та Одеської областей. Займає акваторію Тилігульського лиману та прибережні схили. Є типовим чорноморським лиманом напівзакритого типу. Тилігульський лиман, прибережні коси, солоні озера пересипу є важливою територією для розмноження, годівлі, міграцій багатьох видів птахів. Тут спостерігається понад 280 видів птахів. У складі флористичних комплексів багато рідкісних і таких, що зникають видів рослин, які занесені до Червоної Книги України: підсніжник Ельвеза, ковили українська, Граффа, шорстка, Лессінга, тюльпани Шренка та бузький.

В Україні триває процес створення Смарагдової мережі (Emerald Network), який впроваджується у рамках Бернської конвенції під егідою Ради Європи. Це важливо для імплементації зобов’язань України перед Європейським Союзом.

Смарагдова мережа складається із територій особливого природоохоронного значення, на яких розташовані природні оселища та види флори і фауни, що мають міжнародне значення та внесені до резолюцій Бернської конвенції. Значення оселищного підходу полягає у забезпеченні збереження видів рослин і тварин, включно з рідкісними, через збереження відповідних умов їхнього існування, тобто в його основі екосистемний підхід.

Український перелік об’єктів Смарагдової мережі Європи складається з 377 об’єктів. Науковцями та природоохоронцями підготовлені документи ще на низку об’єктів-кандидатів.

На території Миколаївської області розташовані 19 об’єктів Смарагдової мережі, а саме (переклад назв неофіційний):

1.UA0000015 природний заповідник «Єланецький степ» (1677 га);

2.UA0000017 ділянки Чорноморського біосферного заповідника (115873 га разом з ділянками в Херсонській області);

3.UA0000040 національний природний парк «Бузький Гард» (6148 га);

4.UA0000097 національний природний парк «Білобережжя Святослава» (35242 га);

5.UA0000109 Дніпровсько-Бузький лиман (71276 га разом з ділянками в Херсонській області);

6.UA0000138 Тилігульський лиман (23243 га разом з ділянками в Одеській області);

7.UA0000166 регіональний ландшафтний парк «Приінгульський» (3803 га);

8.UA0000181 Нижнє Побужжя (9706 га);

9.UA0000192 – Нижнє Дніпро (52 386,00 разом з ділянками в Херсонській області);

10.UA0000203 Михайлівський степ (1733 га);

11.UA0000206 озеро Солонець-Тузли (1357 га);

12.UA0000207 Березанський лиман (8827 га);

13.UA0000215 Кінбурнська коса (46588 га разом з ділянками в Херсонській області);

14.UA0000216 Христофорівські плавні (1538 га);

15.UA0000217 Рацинська дача (2246 га);

16.UA0000253 Очаківський (474 га);

17.UA0000307       Долина річки Громоклія (21519,5 разом з ділянками в Кіровоградській області);

18.UA0000321 Долина нижньої течії річки Інгулець (13571,0 разом з ділянками в Херсонській області);

19.UA0000341 Нижньоподільський (5138,13 га разом з ділянками в Кіровоградській області).