Управління екології та природних ресурсів. Миколаївська область, Україна » Зміна клімату » Шляхи адаптації організму людини до спекотного періоду
Українська | Русский | English
Головна Про управління Повідомлення Новини

Шляхи адаптації організму людини до спекотного періоду

 Зміна клімату в Миколаївській області. Зміна температурного режиму. Шляхи адаптації організму людини до спекотного періоду

Протягом останнього століття, особливо останніх десятирічь, на нашій планеті  спостерігаються суттєві зміни температурного режиму. За даними Міжурядової групи експертів  з питань зміни клімату багато із зареєстрованих змін кліматичної системи є нетиповими або  безпрецедентними за останні десятиріччя чи навіть тисячоліття.

В Україні також відмічаються суттєві зміни кліматичної  системи, індикатором яких є температура повітря. Україна потрапила до регіонів нашої  планети, де зростання температури відбувалось найвищими  темпами.

Суттєві зміни температурного режиму характерні і для Миколаївської області, спостерігається ріст температури повітря, як середньої, так і максимальної та  мінімальної. За даними досліджень швидкість зміни середньої і середньої максимальної за рік температури  повітря у 1981-2010 роках становили 0,60°С/10 років та 0,70°С/10 років і були вищими, ніж загалом в Україні (0,58 та 0,60°С/10 років відповідно). Найбільшими темпами зростала температура повітря літом.

Збільшення максимальної температури зумовило збільшення кількості спекотних днів, коли  максимальна температура повітря перевищувала 25°С (7,4 дні/ 10 років) та  максимальної тривалості спекотного періоду (2,7 дні/10 років). За даними досліджень кількість днів з екстремально високою  максимальною температурою в Миколаївській області збільшується.

Глобальна зміна клімату спричиняє зростання як максимальної добової температури повітря, яка фіксується зазвичай відразу після полудня, так і мінімальної, яка зазвичай відповідає нічному періоду доби перед світанком. Явище, коли температурні умови, за яких мінімальна температура повітря перевищує 20,0°C, має назву  «тропічні ночі», вони характерні  для тропічних широт.  Таке явище характерне і для Миколаївщини. За рік у середньому по області може спостерігатись  біля 11 тропічних ночей. Такі екстремальні температурні умови найбільшу повторюваність мають  у липні та серпні.

Іншим показником зміни клімату є «гумідекс» - це індекс для оцінки рівня комфортних чи дискомфортних погодних умов для самопочуття людини. Він запропонований канадськими метеорологами  для аналізу впливу ступеня теплового стресу на організм людини за умови поєднання досить високої температури та вологості повітря впродовж літнього сезону.

За оцінками вчених у період 2021-2040 років відбуватиметься зростання абсолютних значень даного індексу по всій території Миколаївської області. Лише на півночі та південному заході ці значення будуть нижчими і становитимуть <35, тоді як на решті території будуть вищі значення.

 Високі температури та їх тривалість можуть здійснювати негативний вплив через дискомфортні погодні та кліматичні умови на охорону здоров’я та тваринництво через те, що вони можуть сприяти поширенню та загостренню хвороб, підвищувати рівень смертності, також можуть зумовлювати тепловий стрес та пошкодження рослин, що потенційно негативно вплине на сектори рослинництва та лісове господарства, що у свою чергу може призвести до зменшення врожайності. Значне теплове навантаження на наземні та водні екосистеми може зумовити явище “цвітіння” води влітку. Також високі температури можуть негативно вплинути на енергетику через більше споживання електроенергії для охолодження (кондиціонування повітря).

Екстремально висока температура повітря влітку зумовлює тепловий стрес та теплове  навантаження на організм людини. Збільшенню цього навантаження сприяє зростання відносної  вологості, зменшення швидкості вітру та сонячна радіація. За одних і тих же значень  температури, вологості повітря та швидкості вітру теплове навантаження на організм людини  буде більшим при безхмарній погоді, порівняно з такими ж метеорологічними умовами за  похмурої погоди. Ступінь такого теплового навантаження на організм людини за рахунок  комплексної дії метеорологічних чинників оцінюють за величиною радіаційної еквівалентно ефективної температури (РЕЕТ). У південних районах області тепловідчуття людини відповідають  оптимальним при значеннях величини РЕЕТ від 17 ºС до 21 ºС. У Миколаївській області середні за  літо значення РЕЕТ коливаються від 24,3 ºС в м. Баштанка до 25,6 ºС у м. Вознесенськ і у середньому по  області становлять 24,6 ºС, що на 15-20 % перевищує значення зони комфорту. В окремі дні середні за добу значення РЕЕТ можуть перевищувати оптимальні для організму температури у  1,5-2,0 рази і сягати 35 ºС і вище. За таких метеорологічних умов можливе порушення теплового балансу організму людини і його перегрів. Найнебезпечніші такі умови у липні та серпні, коли  повторюваність кількості днів за сезон з тепловим стресом коливається від 80–90%.

Шляхи адаптації  до зміни клімату  в спекотний період для підтримки здоров’я людини:

-         Температурний режим. Зробіть усе можливе, щоб перебувати в тіні,  вдома підтримуйте температуру вдень не вище 28 °С, а вночі не вище 24 °С. Якщо є кондиціонер — охолоджуйтесь з його допомогою, у разі відсутності - необхідно завісити вікно білими жалюзями, які відбивають світло. Вікна щільно закривати не потрібно, оскільки у будинку буде надлишок вуглекислого газу, який небезпечніший, ніж висока температура — краще залиште їх на провітрювання для циркуляції повітря. Не виходьте на вулицю в найспекотніший час доби;

-         Режим споживання води. У спекотний період  тіло надмірно пітніє й втрачає вологу, без достатньої кількості води організм не має ресурсів для охолодження. Режим споживання води має бути рівномірним протягом дня, невеликим  порціями;

-         Попереднє охолодження тіла. Перед початком прогулянки або тренування подбайте про те, щоб тіло було досить прохолодним. Підійде прохолодний душ або знаходження у приміщенні з середньою температурою. Не зловживайте перебуванням у кондиційованих приміщеннях. Більш прийнятні форми попереднього охолодження – це холодний душ, рушник, змочений холодною водою в області шиї;

-         Одяг з натуральних тканин. Неправильно підібраний одяг може блокувати й так утруднену тепловіддачу. Синтетика не дозволяє втрачати тепло, тому потрібно носити тільки легкі, тонкі й натуральні тканини — найкраще бавовну, вона абсолютно не обмежує теплообмін. Виходячи на вулицю, надягайте капелюх або кепку, сонцезахисні окуляри;

-        Режим споживання їжі. Головне правило - не навантажувати організм ситною їжею, яка є важкою для перетравлення. У спеку травній системі важче працювати через додаткове  навантаження. Краща їжа в спеку — це свіжі або відварені овочі та фрукти, режим споживання має бути невеликим порціями через 2-4 години.

Статтю підготувала головний спеціаліст відділу екологічних програм і моніторингу довкілля – Євгенія Жарікова