Протягом останнього століття, особливо останніх десятирічь, на нашій планеті спостерігаються суттєві зміни температурного режиму. За даними Міжурядової групи експертів з питань зміни клімату багато із зареєстрованих змін кліматичної системи є нетиповими або безпрецедентними. 

В Україні також відмічаються суттєві зміни кліматичної системи, індикатором яких є температура повітря. Україна потрапила до регіонів нашої планети, де зростання температури відбувалось найвищими темпами.

Суттєві зміни температурного режиму характерні і для Миколаївської області, спостерігається ріст температури повітря, як середньої, так і максимальної та мінімальної. За даними досліджень швидкість зміни середньої і середньої максимальної за рік температури повітря у 1981-2010 роках становили 0,60°С/10 років та 0,70°С/10 років і були вищими, ніж загалом в Україні (0,58 та 0,60°С/10 років відповідно). 

Збільшення максимальної температури зумовило збільшення кількості спекотних днів, коли максимальна температура повітря перевищувала 25°С (7,4 дні/ 10 років) та максимальної тривалості спекотного періоду (2,7 дні/ 10 років). За даними досліджень кількість днів з екстремально високою максимальною температурою в Миколаївській області збільшується.

Глобальна зміна клімату спричиняє зростання як максимальної добової температури повітря, яка фіксується зазвичай відразу після полудня, так і мінімальної, яка зазвичай відповідає нічному періоду доби перед світанком. Явище, коли температурні умови, за яких мінімальна температура повітря перевищує 20,0°C, має назву «тропічні ночі», вони характерні для тропічних широт. Таке явище вже характерне і для Миколаївщини. За рік у середньому по області може спостерігатись біля 11 тропічних ночей. Такі екстремальні температурні умови найбільшу повторюваність мають у липні та серпні. 

Іншим показником зміни клімату є «гумідекс» - це індекс для оцінки рівня комфортних чи дискомфортних погодних умов для самопочуття людини. Він запропонований канадськими метеорологами для аналізу впливу ступеня теплового стресу на організм людини за умови поєднання досить високої температури та вологості пові

тря впродовж літнього сезону. За оцінками вчених у період 2021-2040 років відбуватиметься зростання абсолютних значень даного індексу по всій території Миколаївської області. Лише на півночі та південному заході ці значення будуть нижчими і становитимуть <35, тоді як на решті території будуть вищі значення. 

2025 року, як і останні три роки, спостерагіється збільшеня кількості спекотних днів, «тропічних ночей» та періоду, коли спостерігається таке кліматичне явище як поєднання досить високої температури та вологості повітря, яке оцінюється кліматичним показником «гумідекс».   

Глобальна зміна клімату також впливає на переміщення повітряних мас та часті зміни циклонів з антициклонами, що супроводжується змінами атмосферного тиску, що негативно впливає на всі живі організми. 

Підвищення температури повітря та нерівномірний розподіл опадів, які мають зливовий, локальний характер у теплий період і не забезпечують ефективне накопичення вологи в грунті, зумовило збільшення кількості та інтенсивності посушливих явищ у Миколаївській області. За рік в області може відмічатись у середньому 243 дні без опадів. Максимальна тривалість періоду без опадів може сягати майже місяця (28,2 дні). За відсутності опадів, при максимальній температурі повітря вище 25°С і відносній вологості менше 50% спостерігається атмосферна посуха. Загалом за рік такі умови можуть бути 15-16 днів. 

Важливою характеристикою клімату є і вітровий режим. Особливості атмосферних процесів, рельєфу, забудови суттєво змінюють структуру повітряних потоків і призводять до посилення або послаблення швидкості вітру. Середня річна швидкість вітру у Миколаївській області коливається від 1,7 м/с у Вознесенську до 3,9 м/с у Миколаєві та 3,4 м/с в Очакові та Баштанці. У річному розрізі найбільша середня швидкість вітру спостерігається взимку і весною. Такі ж закономірності характерні і для середньої максимальної швидкості вітру. За рік в області відмічається у середньому 55 днів з максимальною швидкістю вітру 10 м/с і більше та 2-3 дні з вітром 15 м/с, який є небезпечним метеорологічним явищем.

Дефіцит опадів, висока температура і швидкість вітру сприятливі для виникнення і поширення пожеж у природному середовищі. Протягом 1981-2010 років інтенсивність пожежної небезпеки в області збільшувалась, зростала і кількість днів з надзвичайною пожежною небезпекою. Пожежонебезпечний період починається у квітні і закінчується у жовтні. Протягом цього періоду в області може спостерігатись майже 170 днів з надзвичайним та високими класами пожежної небезпеки. Висока ймовірність виникнення пожеж в лісових масивах північно-чорноморського регіону України зберігається впродовж усього пожежонебезпечного періоду і досягає максимуму у липні та серпні, коли середні за місяць максимальні значення кумулятивної температури сягають 40000°С і вище. За даними установ ДСНС 2025 року на території області спостерігається тенденція до збільшення днів з надзвичайною пожежною небезпекою. 

 Високі температури та їх тривалість можуть підвищувати навантаження на сектор охорони здоров’я та негативно впливати на тваринництво через те, що вони можуть сприяти поширенню та загостренню хвороб, підвищувати рівень смертності, також можуть зумовлювати тепловий стрес та пошкодження рослин, що потенційно негативно вплине на сектори рослинництва та лісове господарства, що у свою чергу може призвести до зменшення врожайності. Значне теплове навантаження на наземні та водні екосистеми може зумовити явище “цвітіння” води влітку. Збільшення кількості пожеж у природному середовищі призводить до знищення екосистем, на відновлення яких йдуть роки. Також високі температури сприяють підвищенню навантаження на енергетичну інфраструктуру через більше споживання електроенергії для охолодження (кондиціонування повітря), що може призводити до аварійних ситуацій.

Екстремально висока температура повітря влітку зумовлює тепловий стрес та теплове навантаження на організм людини. Збільшенню цього навантаження сприяє зростання відносної вологості (норма 40-60 %), зменшення швидкості вітру, зниження атмосферного тиску та сонячна радіація. За одних і тих же значень температури, вологості повітря та швидкості вітру теплове навантаження на організм людини буде більшим при безхмарній погоді, порівняно з такими ж метеорологічними умовами за похмурої погоди. Ступінь такого теплового навантаження на організм людини за рахунок комплексної дії метеорологічних чинників оцінюють за величиною радіаційної еквівалентно ефективної температури (РЕЕТ). У південних районах області тепловідчуття людини відповідають оптимальним при значеннях величини РЕЕТ від 17 ºС до 21 ºС. У Миколаївській області середні за літо значення РЕЕТ коливаються від 24,3 ºС в м. Баштанка до 25,6 ºС у м. Вознесенськ і у середньому по області становлять 24,6 ºС, що на 15-20 % перевищує значення зони комфорту. В окремі дні середні за добу значення РЕЕТ можуть перевищувати оптимальні для організму температури у 1,5-2,0 рази і сягати 35 ºС і вище. За таких метеорологічних умов можливе порушення теплового балансу організму людини і його перегрів. Найнебезпечніші такі умови у липні та серпні, коли повторюваність кількості днів за сезон з тепловим стресом коливається від 80–90%.

Шляхи адаптації до зміни клімату в спекотний період для підтримки здоров’я людини:

- Температурний режим: важливо підтримувати температуру у приміщенні вдень не вище 28 °С, а вночі - не вище 24 °С, забезпечити доступ повітря у приміщення шляхом провітрювання, обмежити знаходження на відкритому повітрі у найспекотніший час (11.00-17.00);

- Режим споживання води: важливою складовою гарного самопочуття людини, особливо у спекотний період, є дотримання режиму споживання води: рівномірно, протягом дня, невеликим порціями;

- Попереднє охолодження тіла: перед виходом на відкрите повітря у спекотний період важливо підготуватися - здійснити заходи з охолодження тіла: прохолодний душ або знаходження у приміщенні з середньою температурою;

- Одяг з натуральних тканин: при виході на відкрите повітря необхідно обирати одяг з легких, тонких й натуральних тканин — найкраще бавовни, вона абсолютно не обмежує теплообмін, та надягати капелюх або кепку, сонцезахисні окуляри;

- Режим споживання їжі: головне правило - не навантажувати організм ситною їжею, яка є важкою для перетравлення. У спеку травній системі важче працювати через додаткове навантаження. Краща їжа в спеку — це свіжі або відварені овочі та фрукти, режим споживання має бути невеликим порціями через 2-4 години.