News

2 лютого – Всесвітній день водно-болотних угідь

02/02/2017

Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів (відома під назвою «Рамсарська конвенція» за назвою міста заснування - Рамсар, що в Ірані) розпочала свій відлік 2 лютого 1971 року. Україна поновила своє членство в конвенції у 1996 році та входить в число 169 країн-Договірних Сторін Конвенції.

2017 року за пропозицією Секретаріату Рамсарської конвенції Всесвітній день водно-болотних угідь відзначається під девізом «Водно-болотні угіддя для зменшення впливу стихійних лих».

Доведено, що водно-болотні угіддя відіграють значну роль у зменшенні впливу таких екстремальних погодних явищ як повені та посухи. Водно-болотні угіддя діють як природі водосховища - акумулюючи і зберігаючи дощові та талі води вони запобігають повеням. Протягом посушливих періодів водно-болотні угіддя «віддають воду» і затримують початок посухи.

Спостереження останніх десятиліть вказують на зростання кількості стихійних лих, більшість з яких пов'язані зі змінами клімату та погодними явищами. Відповідно до даних ООН, приблизно 90% всіх стихійних лих пов'язані з водою. Міжнародні експерти передбачають зростання кількості небезпечних стихійних явищ у зв'язку зі змінами клімату.

Проте, переважна більшість людей не знають про корисні властивості водно-болотних угідь. Зазвичай люди бачать лише заболочену місцевість, яку бажано трасформувати у щось «корисне», осушити, засадити лісом, добувати торф чи перетворити болота на поля. Вчені підрахували, що з 1900 року 64% водно-болотних угідь зникли через діяльність людини.

2017 року Рамсарський Секретаріат закликає пам'ятати проте, що:

водно-болотні угіддя є природним засобом безпеки для допомоги нам у
протидії екстремальним погодним явищам;

відповідне управління водно-болотними угіддями надає місцевим
громадам можливості протидії стихійним лихам та швидкого відновлення;

необхідно вживати заходів для охорони та пропаганди сталого
використання водно-болотних угідь.

Згідно зі статтею 1 Рамсарської конвенції під водно-болотними угіддями розуміють райони маршів, боліт, драговин, торфовищ або водойм - природних або штучних, постійних або тимчасових, стоячих або проточних, прісних, солонкуватих або солоних, включаючи морські акваторії, глибина яких не перевищує шість метрів. Для визначення угідь, які можуть бути заявлені до спеціального Переліку водно-болотних угідь міжнародного значення, розроблені критерії, серед яких: типовість та унікальність екосистем для біогеографічного регіону, цінність угіддя для підтримання біологічного різноманіття регіону, існування ендемічних, рідкісних І зникаючих видів рослин і тварин, місце регулярного перебування понад 20 тис. водних птахів, або важливе місце для нересту, нагулу і зимівлі місцевих видів риб тощо.

Кожна країна-Договірна Сторона Конвенції має заявити до Переліку водно-болотних угідь міжнародного значення принаймні одне своє угіддя і взяти його під охорону.

На цей час зазначений Перелік включає 2 247 водно-болотне угіддя загальною площею близько 215,051 млн.га, до складу яких входять Ягорлицька затока (Миколаївська та Херсонська область) та Тилігульський лиман (Миколаївська та Одеська область).

Крім того, Україна очікує на включення до Рамсарського списку ще низки водно-болотних угідь протягом 2017 року.

Реалізація на практиці пріоритетів щодо поліпшення збереження водно-болотних угідь можлива лише за умови об’єднання зусиль усіх державних та недержавних установ та організацій, всього населення країни. Сподіваємося, що Ви приєднаєтеся до нас і зробите свій внесок у збереження та відтворення надзвичайно цінних для усіх людей водно-болотних угідь!

Всі новини →