Управління екології та природних ресурсів. Миколаївська область, Україна » Природно-заповідний фонд » Екологічна мережа
Українська | Русский | English
Головна Про управління Новини

Екологічна мережа

Ідея системного підходу до охорони природи, закладена в основу концепції формування екологічної мережі сформувалася в другій половині ХХ століття, коли стало зрозуміло, що зберігання окремих, не пов’язаних між собою природоохоронних територій не забезпечує відповідне збереження біологічного та ландшафтного різноманіття та цілісності зв’язків у екосистемі, що в свою чергу веде до її збідніння та втрати стабільності.

Концепція екомережі є інтегральною в організації збереження біологічного і ландшафтного різноманіття. Вона поєднує в собі всі попередні системи охорони природи, пов’язує природоохоронну діяльність із різними секторами економіки (аграрним, транспортним, лісовим, туристичним тощо) і є основним елементом стратегії збалансованого розвитку. Це якісно новий підхід до розв’язання проблеми співіснування сучасного урбаністичного людства у відносинах із природою, спрямований на забезпечення функціонування всіх природних компонентів довкілля як єдиної цілісної системи.

Ідею створення Всеєвропейської екологічної мережі (European Ecological Network або EECONET) як системи взаємно поєднаних, цінних з екологічної точки зору природних територій, запропоновано групою голландських дослідників у 1993 р. на Міжнародній конференції «Охорона природної спадщини Європи через створення Європейської екологічної мережі» (м. Маастріхт, Нідерланди). Вона органічно інтегрується в ідею сталого розвитку та є одним з потужних інструментів її втілення.

Офіційне формування екологічної мережі на території України розпочато після набуття чинності Закону України від 21 вересня 2000 р. № 1989-III «Про затвердження Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 рр.»

Згідно з чинним законодавством України, екомережа – це єдина територіальна система, яка утворюється з метою поліпшення умов для формування та відновлення довкілля, підвищення природно-ресурсного потенціалу території України, збереження ландшафтного та біорізноманіття, місць оселення та зростання цінних видів тваринного і рослинного світу, генетичного фонду, шляхів міграції тварин через поєднання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, які мають особливу цінність для охорони навколишнього природного середовища і відповідно до законів та міжнародних зобов'язань України підлягають особливій охороні.

До складових структурних елементів екомережі включаються:

території та об'єкти природно-заповідного фонду;

землі водного фонду, водно-болотні угіддя, водоохоронні зони;

землі лісового фонду;

полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, які не віднесені до земель лісового фонду;

землі оздоровчого призначення з їх природними ресурсами;

землі рекреаційного призначення, які використовуються для організації масового відпочинку населення і туризму та проведення спортивних заходів;

інші природні території та об'єкти (ділянки степової рослинності, пасовища, сіножаті, кам'яні розсипи, піски, солончаки, земельні ділянки, в межах яких є природні об'єкти, що мають особливу природну цінність);

земельні ділянки, на яких зростають природні рослинні угруповання, занесені до Зеленої книги України;

території, які є місцями перебування чи зростання видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України;

частково землі сільськогосподарського призначення екстенсивного використання - пасовища, луки, сіножаті тощо;

радіоактивно забруднені землі, що не використовуються та підлягають окремій охороні як природні регіони з окремим статусом.

В Миколаївської області з 2001 року здійснюються роботи щодо формування регіональної екологічної мережі.

Протягом 2002-2003 рр. на виконання заходів обласної Програми охорони довкілля та раціонального природокористування на 2000-2010 роки проводилися наукові роботи щодо визначення основних структурних елементів екомережі області – ключових територій (ядра), буферних зон, сполучних територій (коридори) та відновлювальних територій.

Об’єкти природно-заповідного фонду області та водно-болотні угіддя міжнародного значення виступають ядрами екологічної мережі різного рівня. До природних ядер загальнодержавного значення віднесені національні природні парки  «Білобережжя Святослава», «Бузький Гард», природний заповідник «Єланецький степ», ділянки Чорноморського біосферного заповідника, регіональні ландшафтні парки «Тилігульський», «Приінгульський» та інші об’єкти, до природних ядер місцевого значення – інші існуючі та перспективні території природно-заповідного фонду (ПЗФ), що відповідають критеріям ядер екомережі.

На території області офіційний статус водно-болотних угідь міжнародного значення (ВБУ), що є обов’язковими структурними елементами національної та Пан-європейської екомережі, надано двом ділянкам - це «Тилігульський лиман» та «Ягорлицька затока». В 2003 р. виконано роботи щодо визначення їх меж, розроблено паспорти ВБУ, встановлено інформаційні знаки.

По території області проходять чотири коридори загальнодержавного значення: широтні - Приморсько-степовий, Степовий та меридіональні - Бузький, Дніпровський коридори. По притокам великих річок різних порядків проходять екологічні коридори місцевого значення.

Обласну Цільову програму розвитку екологічної мережі на період до 2015 року у 2016 році подовжено до 2018 року. Програмою передбачено здійснення основних заходів щодо формування екологічної мережі Миколаївської області, в тому числі створення нових ядер екологічної мережі, формування схем екологічної мережі адміністративних одиниць Миколаївської області, збереження біорізноманіття, екологічна просвіта населення та інше.